Війна спонукає нас до швидких рішень. І статистична печаль в тому, що часто це проблемна полярність: або якісно, або швидко. І це не я придумав - це виявили багато досліджень поведінкової економіки.
А тепер ускладнюємо "конструкцію" - а чи можливо приймати рішення якісно, швидко та при вирішенні стратегічних задач, та ще й тоді, коли йде війна?
Як не парадоксально це звучить відповідь - так, можливо.
При цьому ми обов'язково поговоримо про поняття "швидкість".
І одним із фундаментальних каменів такої можливості є стратегічне мислення (але ж треба пам'ятати, що це не єдиний камень фундаменту, але про це в інших постах).
Всі 20 з гаком років, що я проводжу стратегічні сесії, я зтикаюсь з потребою компаній підвищувати якість прийняття стратегічних рішень у керівників та управлінських команд, та розвивати якість стратегічного мислення керівників.
Мені знадобилося не одне п'ятиріччя щоб самому багато що усвідомити, дослідити та випробувати на своїй шкурі, та щоб мій внутрішній перфекціонист дав мені добро на тему розвитку стратегічного мислення у інших людей.
Останні кілька років я доволі багато працював з темами стратегічного мислення, стратегування та прийняття стратегічних рішень з управлінськими командами провідних компаній.
І тут трапилась війна.
Але після півроку війни, багато бізнесів змогли ситуативно адаптувались до цієї суворою реальності, стати ногами на тверде і запитати себе - що робити далі? Не ситутативно. А стратегічно.
І тут знов з фона на перший план прояилася потреба в якісному стратегічному мисленні керівників, щоб приймати якісні страегічні рішення для бізнесу.
Далі я хочу відносно коротко (але це все одно лонгрід) поділитись своїм поглядом на саме стратегічне мислення, на його складові, на те що впливає на його якість, а також на те як його можливо розвивати в управлінських командах, та чи потрібно це робити зараз, чи взагалі.
Для мене стратегічне мислення - це така собі інтегрована або "мультизональна" система різних перетинаючих одну область мислення в яку входять:
- Холістичне (цілісне), системне мислення - як вміння бачити глобальну "загальну картину" реальності (гелікоптер в'ю); розуміння елементів такої "загальної картини"; розуміння взаємозв'язку елементів у всій системі та ефекту емерджентності;
- Абстракне мислення - як вміння оперувати (мислити) абстрактними поняттями, вміння проводити паралелі між загальними предметними областями, вміння бачити та застосовувати універсальні закони та принципи в різних предметних аспектах;
- Індуктивне мислення - як вміння на основі окремих фактів будувати якісні гіпотези загальних правил, закономірностей та цільової картини;
- Критичне мислення - як система мислення, заснована на логіці, аналізі, і здатна поставити під сумнів інформацію, що надходить, а також власне судження і когнітивні спотворення;
- Творче/креативне мислення – як вміння створювати нові "об'єкти" з новими властивостями;
- Метакогнітивне мислення (мислення про мислення) - як вміння рефлексувати та аналізувати своє мислення, його структуру, та осознано впливати на це;
З моєї точки зору ці області не є відокремленими одна від однієї, а добре сильно перетинаються, але зберігаючи при цьому свою індивідуальність та специфічність.
Детальніше про кожний з вищеназваних типів мислення: ✅
Холістичне (цілісне), системне мислення. Уявіть, що ви сидите в кімнаті у своєму приватному будинку та дивіться телевізор. Але раптом зникає зображення. якщо думати "вузько" і через призму цього "вузького" підходу шукати причину проблеми - то ти бачиш тільки телевізор та шукаєш проблему чи в ньому, чи в розетці електропостачання, чи в антені. Чим вужче ти думаєш, тим меншою кількістю варіантів ти обходишся.
Але якщо дивитись ширше, то треба вийти на вулицю, та подивитись а чи не відбуваються поза домом якісь події, що або пошкоджують роботу гаджета, або роботу антени, або електропостачання в будинку. Наприклад, можна відключити вуличний трансформатор, якщо блискавка вдарилася в стовпець, де він знаходиться. І це вже розширення горизонту бачення загальної картини.
Але ми можемо піти далі, та знову розширити горизонти. Якщо подивитись на ціле місто, можливо ми побачимо, що були відключені цілих районів, і це було зроблено спеціально попередніми службами енергопостачання, щоб зменшити ризики пожежних підстанцій , там де йде загроза. Але ми можемо знову розширити горизонти свого бачення. Доти ми будемо взмозі будувати цілесну картину реальності.
І ще про емерджентність. Це поява нових якостей у системі, які виходять за рамки просто суми якостей елементів системи. Простий приклад це суміш води та цементного порошку, тому що в результаті ми отримуємо не просто порошок розбавлений у воді, а іншу речовину - тверду та міцну.
Чим корисний цей підхід: він допомагає бачити неочевидні зв'язки та впливи елементів системи один на одного, та знаходити дуже ефективні рішення навіть дуже складних проблем.
А ще цей підхід дозволяє побачити як конкретні рішення та дії (або бездія) можуть вплинути на середовище в цілому та які близькі та віддалені наслідки вони будуть мати.
✅
Абстрактне мислення - як вміння оперувати (мислити) абстрактними поняттями, вміння проводити паралелі між різними предметними областями, вміння бачити та застосовувати універсальні закони та принципи в різних предметних областях;
Коли я навчався у школі, я захоплювався східними єдиноборствами і зокрема японською боротьбою дзю-до. Ці два слова "Дзю до" перекладаються з японської як "М'який шлях". За легендою, один із засновників дзюдо японський імператорський лікар Акаяма Сіробей ( IX в. ) прогулюючись по зимовому саду помітив закономірність - товсті голки дерев під вагою великої кількості снігу ломались, а тонкі гілки сильно прогинались доки сніг з них не сповзав, а потім знову випрямлялися. Так він сформулював один із ключових принципів "М'якого шляху" - що не треба пересилювати сильного супротивника своєю силою і бути твердим та напруженим, а треба бути м'яким, гнучким та піддатливим, в якийсь момент піддатись вектору сили супротивника, щоб потім використати силу самого супротивника проти нього (абсолютно той же принцип закладений в ще одному відомому японському єдиноборстві - айкідо).
У цьому прикладі ми можемо побачити як абстрактне мислення допомогло майстру, наблюдаючому за зимовим лісом, побачити важливий універсальний закон взаємодії, і ефективно застосувати його в іншій предметній області єдиноборств.
Той же принцип був дуже ефективно застосований генералом Залужним на початку війни Росії з Украіною, що дозволило ЗСУ не тільки витримати напір багатократно більшої навали супротивника, але й потім перейти в дуже ефективний контрнаступ.
✅
Індуктивне мислення - як вміння на основі окремих фактів будувати якісні гіпотези загальних правил, закономірностей та цілісної картини;
Пам'ятаєте Шерлока Холмса? Пам'ятаєте що він застосовував метод, при якому збираючи де кілька деталей якогось вбивства , він потім відтворював цілісну картину того що відбулося. Це і називається індукція - відбудова цілого на основі деяких його частин. Індуктивне мислення - це вміння будувати достовірну гіпотезу "цілого" (події, загального правила чи закономірності) на основі тільки деяких частин (фактів).
А повернувшись до Конана Дойла, який описав Холмса з його методом, можна констатувати, що Дойл помилився з назвою методу, і замість Індуктивного методу, назвав метод Холмса дедуктивним (і таким чином збудував плутанину в головах багатьох людей).
Резюмуємо: Індуктивне мислення це вміння будувати достовірну гіпотезу "цілого" на основі лишь деяких невеликих фактів.
Індуктивне мислення є вкрай важливий елемент стратегічного мислення, бо в умовах невизначеності та багатоваріантності сценаріїв середовища майбутнього, вміння будувати якісні гіпотези про ці сценарії майбутнього є фундаментально важливим вмінням.
⚠️ У наступному пості: про інші типи мислення
⚠️ А далі: Шо впливає на те, як ми думаємо, та що заважає якості мислення. Патерні мислення. Когнітивні спотворення та їх вплив.
Чи потрібно всім розвивати стратегічне мислення? (можливо тільки топ-менеджерам?)
Як розвивати стратегічне мислення у керівників?
Чи можливо розвинути стратегічне мислення у керівників, за допомогою тренінгу?
Чим так може допомогти тренінг?
Що потрібно крім тренінгу?
Чим корисний груповий та індивідуальний коучінг?